Департамент освіти та гуманітарної політики
Черкаської міської ради

Навчання для всіх: у черкаських школах діють класи для дітей із особливими освітніми потребами

Вони відвідують звичайні школи і навчаються за звичним розкладом, беруть участь у більшості шкільних заходів та ходять на екскурсії. Саме так, за словами вчителів, дітям із особливими освітніми потребами буде легше адаптуватися до колективу та здобути необхідні знання. Лише в чотирьох черкаських школах: №6, №8, №32 та спеціалізованій №3 діють спеціальні класи. Навчаються там діти з різними порушеннями: поведінковими, мовлення, опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку. Учителі ж зазначають, що працювати з такими дітками складно, але дуже відрадно спостерігати за їхніми досягненнями та результатами. 
Спочатку уроки, потім – корекційно-розвиткові заняття
Спеціальний клас у Черкаській школі №8 існує уже третій рік на підставі рішення міської медико-педагогічної комісії і відповідного наказу Департаменту освіти і гуманітарної політики ЧМР про його створення. Згідно з законом України, кожен навчальний заклад може створювати спеціальні класи, якщо є достатня кількість дітей, заяви батьків і відповідні висновки медико-педагогічної комісії. У цьому класі, який зараз третій, навчається 12 дітей із затримкою психічного розвитку, крім цього у них є ще супутні проблеми, такі як порушення мовлення, адже ці процеси дуже тісно пов’язані. 
− У першому класі у нас навчалися 14 дітей, та після першого року навчання двох перевели у звичайні класи, тому що вони виправили проблеми, які були у них на час початку навчання. Більшість учнів − хлопчики, дівчаток лише четверо. Навчання відбувається за звичайним розкладом − з 8.00 до 14.00 уроки, потому − корекційно-розвиткові заняття, − говорить заступник директора з навчально-виховної роботи Олена Рясна.
Займається з учнями вчитель-дефектолог Олена Трояновська, вона проводить, як основні уроки, так і корекційні заняття. Діти опановують звичайний навчальний матеріал, який затверджений програмами Міністерства освіти для дітей із затримкою психічного розвитку, і відповідно вони є активними учасниками шкільного життя. 
− Я маю великий досвід роботи з дітьми, тому працювати з ними мені цікаво, хоча й буває складно, − зізнається вчитель-дефектолог, вчитель початкових класів Олена Трояновська. − Ці діти потребують індивідуального підходу, більше затрат сил та енергії, значної підготовки до занять, але уроки бувають досить цікавими. Особливо тішить те, що дітям подобається процес навчання, їм хочеться пізнавати щось нове. Складнощі виникають лише в тому, що учні мають різні діагнози, й не завжди їх поставили правильно. Нині дуже багато дітей із поведінковими порушеннями. Це й ускладнює процес навчання. Не завжди й програма відповідає рівню сприйняття дітей, не вистачає чи й узагалі немає підручників та дидактичного матеріалу. Тож доводиться адаптувати наявні підручники, вибирати, спрощувати матеріал. Дидактичні матеріали зачасту виготовляю сама залежно від уроків і їх тем. 

Навчання для всіх: у черкаських школах діють класи для дітей із особливими освітніми потребами


Учні спеціального класу − активні учасники шкільного життя
У Черкаській спеціалізованій школі №3 є два різні рівні роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Насамперед, це спеціальний клас, де навчається п’ятеро дітей. Основний діагноз, який мають ці діти, – порушення опорно-рухового апарату. Школярі тут навчаються з першого класу, нині вони четвертокласники. Учні мають спеціальний навчальний план, за програмою, крім уроків, туди входять корекційно-розвиткові заняття: лікувальна фізкультура та корекція розвитку. Уроки розпочинаються з 9.00, передує їм розминка. Щодня в основному шість уроків: 4 основні, 2 – лікувальна фізкультура або корекція вад розвитку, потім − група продовженого дня. 
− Чотири роки тому ми з моїм тодішнім класом пішли в дитячий садок №54 показувати лялькову виставу. Там було четверо діток із порушеннями опорно-рухового апарату, і як виявилося, вони закінчували садочок і їм треба було йти до школи. Тоді мені запропонували їх узяти, я погодилася. Вони ж протягом року ходили на підготовчі курси. Ми з ними знайомилися, вони звикали до мене, а я до них, − розповідає вчитель початкових класів Світлана Остапенко. − Наш особливий клас живе повноцінним життям у школі, беремо участь майже в усіх заходах, конкурсах. Крім того, ходимо на різноманітні екскурсії, мандруємо містом. Разом із паралельними 4-ми класами проводимо інтегровані уроки. 
За словами вчительки, діти дуже допитливі, люблять читати, дізнаватися щось нове, то ж із ними працювати доволі цікаво. 
− Навіть неможливо порівняти, якими учні прийшли в школу, і якими є зараз. Дуже багато маємо змін на краще і досягнень, − коментує Світлана Петрівна. − І хоча в них темпи виконання завдань повільніші, ніж у ровесників, але вони із задоволенням навчаються чомусь новому. 
Інший напрямок роботи – це інклюзивна освіта, тобто, коли одна або кілька дітей із певними порушеннями навчаються спільно зі здоровими дітьми. 
− У нас три інклюзивні класи, найстарший по місту десятий, там навчається троє дітей із порушенням опорно-рухового апарату. Ці діти мають достатні навчальні досягнення, й ми сподіваємося, що вони на високому рівні закінчать школу й будуть конкурентноздатними при вступі до вишів, − говорить заступник директора з навчально-виховної роботи Лариса Барсукова. − Один із таких учнів, десятикласник Денис Козловський, пройшов третій етап програми обміну майбутніх лідерів «Fleх», і ми віримо, що він зможе поїхати до Сполучених Штатів Америки. До слова, він навчається досить на високому рівні, намагається виконувати всі завдання без сторонньої допомоги. Однокласник Дениса Володимир Ільїн також старанний у навчанні й допомоги асистента потребує хіба що на лабораторних роботах із географії, хімії чи біології. Володимир бере участь у різних проектах, наприклад, до 200-річчя Шевченка, він читав вірші в ролику разом із іншими черкащанами. 
Варто додати, що в класах, де є інклюзивне навчання, педагогам допомагає асистент учителя, правда він має лише 0,5 ставки, тому відповідно буває не на всіх уроках. 
− Успішним результатом засвоєння матеріалу дітьми з особливими освітніми потребами є створення єдиної команди педагогів, батьків і учнів. Тобто батьки довіряють нам навчання і виховання дітей, прислухаються до наших порад, ми ж підбираємо підхід до кожного з особливих учнів, − зазначає Лариса Михайлівна. − Не можна цих діток ні з ким порівнювати, окрім них самих. Треба індивідуально сприймати те, що є і прослідковувати успіхи конкретної дитини: вона встигла, зробила більше ніж учора, значить вона – молодець. 

Навчання для всіх: у черкаських школах діють класи для дітей із особливими освітніми потребами


У навчанні дуже допомагають мами
У спеціальному першому класі Черкаської школи №6 навчається 12 учнів-першокласників. Тут учать дітей із затримкою розвитку.
− Останнім часом Уряд багато уваги приділяє навчанню дітей із особливими освітніми потребами. Тож було ухвалено рішення спеціальні школи-інтернати, де навчалися такі діти, закрити. Це зроблено для того, щоб відбувалася соціалізація цих дітей, підготовка до життя, адаптація в колективі, − розповідає директор школи Іван Шарапа. − Набір учнів відбувався після огляду дитини психолого-медико-педагогічною комісією. Далі давали нам направлення, й тоді ми набирали учнів. 
Уроки проводить учитель, крім педагога з дітьми працюють фахівці, які здійснюють корекційно-розвиткові заняття, для кожної дитини визначили певну кількість годин для таких занять. Із дітьми займається психолог, логопед і учитель фізкультури. Уроки і перерви – за звичайним розкладом. Спеціально для цих першокласників створили окремий клас та ігрову кімнату. 
− Звичайно, це лише початок такої роботи, адже ще потрібно забезпечити роздатковими матеріалами. Якщо будуть охочі, то на наступний рік, створюватимемо нові класи, − продовжує директор. − Деякі з батьків не розуміють необхідності створення таких класів. Аби приховати діагноз, вони намагаються віддати її у звичайний клас, таким чином лише шкодять дитині, адже вона не встигає засвоїти матеріал на рівні з однокласниками. У нашому спеціальному класі є двоє дітей, які вже навчалися у першому класі, але не засвоїли програму, отож знов прийшли до першого класу. 
Серед основних проблем перед створенням таких класів було забезпечення підручниками, для цих діток вони потрібні спеціальні. Отож, керівництво школи звернулося до Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, вони забезпечили підручниками: дали їх покористувалися зі Шполянської школи-інтернату, де вже були такі класи.
Крім цього, у школі є діти, які навчаються за інклюзивною формою. Таких – четверо. Вони мають такі ж діагнози, але навчаються у двох других та в двох четвертих класах. 
− Тут зовсім інша система навчання: хоча вони навчаються за такою ж програмою, як і їхні однокласники, але мають індивідуальний план, що передбачає розвиткові-корекційні заняття. І в цих класах є асистент вчителя, який допомагає учителеві працювати з ними. А в спеціальному класі немає такого помічника. Це тому, що так визначено Міністерством освіти в штатних нормативах. Складність навчання у цьому класі полягає у тому, що важко знайти підхід до кожного учня і крім того, працювати з колективом і організовувати їх у колектив, адже діти особливі, − пояснює Іван Шарапа.
Черкащанка Альона вирішила віддати свого сина Артема в школу, щоб він, крім навчання, міг освоїтися в колективі. Нині мама з сином ходить на заняття, щоб йому було легше адаптуватися.
− Звичайно, були складнощі, дитина не могла адаптуватися після садочка, адже там було зовсім по-іншому. У школі ж учитель вимагає дисципліни й на уроках потрібно бути зосередженим, − розповідає мама. − Зараз йому вже хочеться ходити до школи, хоча й не все виходить, але ми стараємося, працюємо. 
Найбільше Артемові подобається математика, також хлопчик любить образотворче мистецтво, музику й із задоволенням виготовляє щось своїми руками на трудовому навчанні. Крім уроків, батьки водять Артема двічі на тиждень до логопеда. 
Біля навчального кабінету для спеціального класу зробили кабінет, де діти відпочивають, граються. Директор школи відзначає, що дітки дуже люблять займатися в такому кабінеті, та й вчитель використовує такі заняття як стимул для навчання, хто перший і правильно виконав певне завдання – йде гратися. 
− Поки що без мам ми не справляємося, з ними дітки дисципліновані, працюють краще на уроці. Я працюю уже 10 років учителем, а з такими дітками – перший рік, − розповідає вчитель 1-Б класу особливих діток Ольга Гончар
Вчителька відзначає, що з такими учнями важко працювати, але вони також потребують навчання, виховання і соціалізації. 
− Щодня ми маємо по п’ять уроків, крім цього, у них є корекція розвитку, де ми граємося, пізнаємо світ по-новому, корекція мовлення, де проводить заняття логопед, і ритміка, де вони навчаються танцювати, бути колективом, взаємодіяти одне із одним. Найбільше подобається дітям трудове навчання й образотворче мистецтво, коли вони щось роблять своїми руками й бачать плоди своєї творчості, − розповідає класний керівник. − Найважче було те, що ці діти не вміли між собою спілкуватися, не могли виконувати самостійно елементарного: одягтися, роздягтися, розкласти свої речі, також не вміли сидіти на місцях, слухати. Їх до цього довелося привчати. Перший тиждень батьки привели діток, посадили й пішли, а коли протягом тижня з’ясувалося, що маленькі учні не можуть бути без мами чи навіть без супроводу дорослого, довелося просити про допомогу батьків. І вони пішли на зустріч. 
Звичайно, учитель зазначає, що протягом цього, хоч і короткого, терміну навчання, відбулися значні зміни. Діти навчилися сидіти за своїми партами, слухати, вдягатися, ходити парами до їдальні. Хоча деяким дітям і досі потрібен супровід і допомога дорослих.

Відпочивати й займатися арт-терапією − до ресурсної кімнати
До класу для дітей із тяжкими порушеннями мовлення Черкаської школи №32 ходить 16 діток. Навчаються вони за спеціальною програмою для дітей із тяжкими порушеннями мовлення, цим навчальним планом передбачена корекційно-розвиткова робота, яку проводить учитель-логопед, практичний психолог і вчитель фізкультури. Отож, в учнів є ще додаткові предмети: лікувальна фізкультура, логоритміка, розвиток мовлення, корекція розвитку. Години виділяють на весь клас, а вже кожен зі спеціалістів дивиться, чи це будуть заняття для всіх учнів, чи групові, або ж індивідуальні. 
− Проблема навчання таких дітей дуже актуальна на сьогодні, держава звернула увагу на них. Таких дітей надзвичайно багато й їм потрібно отримати базові знання, працювати зі спеціалістом, − розповідає директор школи Ірина Овчаренко. − Навчає наших першокласників досвідчений класовод, яка має значний стаж роботи. До слова, вона працювала до цього індивідуально зі складною дитиною. Ми побачили, що вчитель може працювати з такими дітьми, отож запропонували їй узяти клас. Дітей із порушеннями мовлення ми шукали в сусідніх садочках, запрошували їх до нашої школи й так вийшло, що майже всі 16 дітей живуть неподалік від навчального закладу. 
Для індивідуальних занять із дітьми з особливими освітніми потребами у школі організували спеціальну ресурсну кімнату. Там практичний психолог проводить заняття. Її створили з підручних матеріалів, без затрат коштів: стенди, дидактичні матеріали, сенсорна дошка, сухий басейн, різноманітні ігри для розвитку − для всього цього педагоги черпали ідеї з Інтернету, і вже самі втілювати в життя. До роботи долучилися як учителі, так і батьки. 

Навчання для всіх: у черкаських школах діють класи для дітей із особливими освітніми потребами


− У цій кімнаті є можливість розвивати не лише дрібну моторику та сенсорику, а головне дитина може отримати тут ресурс. Займаємося арт-терапією, малюємо, ліпимо, намагаємося якомога більше урізноманітнити заняття з дітьми з особливими потребами. Їм дуже подобається перебувати тут, вони навіть не хочуть звідси йти до класу. Батьки відзначають, що заняття в цій кімнаті йдуть дітям на користь, − говорить практичний психолог Ірина Щур
Зі спеціальним класом практичний психолог має тричі на тиждень групові заняття, періодично фахівець формує підгрупи по 5 осіб та для індивідуальної роботи. 
− Мені цікаво працювати з такими дітками, адже у моїй практиці це вперше, й разом з ними я навчаюся. Ми працюємо в команді: я, психолог, логопед і вчитель, який викладає лікувальну фізкультуру, і, звичайно, батьки. Якщо хоч один елемент випадає, все йде шкереберть, − відзначає учитель спеціального класу Наталія Говорко. − Логопед ставить звуки й займається корекцією мовлення, психолог – корекцією поведінки, я та вихователь групи продовженого дня закріплюємо усе те на уроках, що дав логопед. Якщо на логоритміці учитель навчає відбивати ритм якоїсь мелодії, то ми це обов’язково закріплюємо на уроках.

За інформацією Нової доби